Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригород

Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости. К. ЧР. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРОД"
Ворухливий, -а, -е. Подвижной; безпокойный.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Наві́сом нар. Нахально, силой. Треба уперед довідаться, чи дасть він хату, чи ні, землемірам, а навісом не можна. Черн. г.
Натомість, нато́місць, нато́місь, нар. Вмѣсто того, за то. Він скупий, так жінка натомісь щедра. Лебед. у.
Подужати Cм. подужувати.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Ремезин, -на, -не. Принадлежащій, относящійся къ ремезу. Ремезине гніздо. Стор. МПр. 158.
Спокусник, -ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГОРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.