Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі.
Віхало, -ла, с. = віхола.
Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі!
Науверти нар. Обиняками.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба).
Покравцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть портнымъ.
Присвоїти, -вою, -їш, гл.
1) Присвоить. Присвоїв мою сокиру.
2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні.
Роспльовувати, -вую, -єш, сов. в. росплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють.
Славетний, -а, -е. 1) Знаменитый, славный. 2) Достойный, достойный уваженія. Всякому стало розумно, який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю з її семєю поетичньою. Какъ эпитетъ міщанина въ прежнее время: уважаемый.
Ся мѣст.
1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла.
2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Згадав, ся зволив та й удоволив. як ся маєш? Какъ поживаешь?
