Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригортати

Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Зам'Яття́, -тя́, с. = зам'ятня. Здається, велике зам'яття затлумило їм голови, бо мов наввипередки, один одного збиваючи з ніг, ганяють по ярмарку. О. 1862. IX. 65.
Злочестивий, -а, -е. Злочестивый. К. ЦН. 276.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Н. п.
Напої́ти Cм. напувати.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Чокалка, -ки, ж. Особенно злой волкъ? Той же вовк, тільки злійший над вовка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.