Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригортати

Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Злодій, -дія, м. 1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. МВ. ІІ. 193. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Котл. Ен. IV. 48. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій. Посл. 2) Раст. = гречка дика. Вх. Пч. І. 9. 3) Нас. короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ. Желех.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать. Угор.
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Попідголювати, -люю, -єш, гл. Подбрить (многихъ).
Соцький, -кого, м. Сотскій. Чуб. V. 973. Настановляють того мужика соцьким. Грин. II. 245.
Та Ii! зват. пад. отъ тато. Та! що ти робиш. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.