Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригортати

Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Братонько, -ка, м. Ум. отъ брат.
Вишпувати, -пую, -єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця. Брацл. у.
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины. Шух. І. 284.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить. Шевч. 331.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його. К. Псал. 90.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Червоність, -ности, ж. Краснота. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.