Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригортати

Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Гондо́ли, -до́л, ж. мн. Салазки для вытаскиванія льда изъ воды.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Заду́ма, -ми, ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку. Левиц. Пов. 298.
Зумисне нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.
Оглашатися, -шаюся, -єшся, сов. в. огласи́тися, -шуся, -сишся, гл. = оголо́шуватися, оголоситися. Огласився дуже жіночий плач, народ загомонів. Стор. І. 253.
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Сапун, -на, м. Въ загадкѣ: носъ. Чуб. І. 307.
Спротивити, -влю, -виш, гл. Возбудить противъ, возстановить. Драг. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.