Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригортати

Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОРТАТИ"
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. Котл. Ен. VI. 41. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий! Харьк.
Прапращур, -ра, м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло. К. Досв. 42.
Приготувати, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить. Мати йому приготує на цілий день горщок кисілю. Рудч. Ск. II. 85.
Принда, -ди, ж. 1) Спесь, чванство. 2) об. Спесивый, чванный человѣкъ. Лохв. у. 3) Капризы. 4) об. Капризный человѣкъ. Лохв. у.
Скоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Хвалювати, -люю, -єш, гл. Перетирать, переминать толченое конопляное сѣмя передъ выжиманіемъ изъ него масла. Лебед. у.
Цяв! меж. = дзяв. Гав, гав! цяв, цяв! К. Дз. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.