Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

путь-путь! II

Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТЬ-ПУТЬ! II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТЬ-ПУТЬ! II"
За́лопом нар. Быстро, стремительно. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Мура́р, -ра́, м. = муляр 1. Гол. II. 710.
Неспірний, -а, -е. Неспорный. Робота неспірна.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Повезти, -зу́, -зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12.
Погуляння, -ня, с. 1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу. МВ. І. 85. 2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Чуб. V. 767. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? Чуб. V. 703. А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. І. 118. 3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Новомоск. у. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся. МУЕ. III. 138.
Полянки, -нок, ж. Порода вишень. Богодух. у.
Пороспікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспекти́ся, но во множествѣ.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУТЬ-ПУТЬ! II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.