Бованячити, -чу, -чиш, гл. = бованіти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.
Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Досмоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досмолиться.
Загрюзи́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Увязнуть въ грязи. Треба їм десь через дуже калну балку їхати, — вони й загрюзились.
Корпатися, -наюся, -єшся, гл. Копаться. Антосьо все корпавсь у капшуці.
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. В очах миготить, а в голові свистить. Зірки мигтять собі, блимають. Аж в очах мигтить. Миготіла в очах дорога горорізьба.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ.
Оббутися, -будуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті.
Притискати, -ка́ю, -єш, сов. в. прити́с(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Притискивать, притиснуть, прижимать, прижать, придавить. Ой рад би я встати, тобі правду сказати, ой сирая земля а все тіло приняла, дубовії дощечки притиснули рученьки. Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі. Чи то старому довго вмерти? притисне трохи та й... Який мороз притиснув!
2) Только сов. в. Притащить. Притис барило горілки.
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться.
