Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Тепер люде маленькі й безсилки. Безсилок і потужний слухав.
Блимання, -ня, с.
1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ).
2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
Гайдамаччина, -ни, ж. = гайдамащина.
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину.
Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Прокопувати, -пую, -єш, сов. в. прокопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прокапывать, прокопать.