Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ріт

Ріт, рота, м. 1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере. К. ПС. 12. 2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Шух. І. 179. Ум. рото́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІТ"
Бакомпарт, -та, м. Бакенбарда. Вх. Уг. 226.
Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя). Желех.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Пасовиця, -ці, ж. 1) = пасовище. 2) Время, когда пасется скотъ. Ананьев. у.
Перезолити Cм. перезолювати.
Послати II. Cм. постилати.
Примокати, -ка́ю, -єш, сов. в. примок(ну)ти, -кну, -неш, гл. Примокать, примокнуть.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Спозадавна нар. Очень давно.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.