Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

річковий

Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЧКОВИЙ"
Каблуч, -ча, м. Обручъ изъ нѣсколькихъ сплетенныхъ прутьевъ.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається. Чуб. V. 8.
Перестерігати, -га́ю, -єш, сов. в. перестерегти, -режу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь.
Поспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать. Зараз поспродував усе. Драг. 183.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Співочка, -ки, ж. Ум. отъ співа, но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко.... О. 1862. IV. 72.
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ком. II. 48. Ум. цеглинка, цегли́ночка. Шевч. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.