Ганчірник, -ка, м. Тряпичникъ.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Кумась, -ся, м. Ум. отъ кум.
Підриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підірва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Подрываться, подорваться. Шо ти, дурний, тягаєшся з такою камінюкою? Ше підорвешся.
Подопитуватися, -туюся, -єшся, гл. Разузнать разспросами (многое, о многихъ).
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться.
