Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Гійво, -ва, с. Огромная грязь.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ.
Залі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати.
Ли́стик, -ка, м. Ум. отъ лист.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Пасчаний, -а, -е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. пасчана лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
