Букарт, -та, м. = байстрюк.
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Ді́ло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. А в черницях добре жити, діла не робити. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Терпів єси рани за діла чоловіка. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Жупанина по коліна, пошита до діла. Так до діла, як свиня штани наділа. Отся річ до-діла. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив.
Добрі нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли.
Обгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Обгорать, обгорѣть.
2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають.
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ.
Т'алеж, сз. = алеж. Хоч правду женуть люде, т'алеж правда завше буде.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі.