Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співачок

Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЧОК"
Водонька, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Гравила́т, -ту, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Зруйнування, -ня, с. Разореніе, разрушеніе. Стор. II. 137.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі. Г. Барв. 345.
Мозо́лений, -а, -е. Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть... од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Г. Барв. 488. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі. Мир. ХРВ. 350.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Спантеличитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться съ толку. Спантеличивсь, небоже. Ном. № 5173.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик. Ном. № 8470.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.