Богиня, -ні, ж.
1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть.
2) Употребляется какъ названіе обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині.
Куштельники, -ків, м. мн. Мелкій лѣсъ съ полянами на низинахъ.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать.
Оцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Оцѣнить. Оцінував мене добре старий мій: та ти, каже, не стоїш і два шаги.
Поноченький, -а, -е. Темный, лишенный свѣта. Скидай сорочку не там, де видко, а на поноченькому.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Пузан, -на, м. Брюхачъ. Ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати.
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає.
Тесати, -шу́, -шеш, гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові.
