Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

твердючий

Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Безстидниця, -ці, ж. Безстыдница. Левиц. І. 309.
Де́нежка, -ки, ж. Деньга, 1/4 коп. Хоч денежка в кармані та на сто рублів чвані. Ном. № 2534.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность. Желех.
На́звище I, -ща, с. Названіе.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Соложеник, -ка, м. Сладкій пирогъ, сладкій хлѣбъ.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.
Тречи числ. = тричи. Грин. III. 263. Тречи на день одвідаю. Шейк.
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТВЕРДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.