Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

твердючий

Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.
Галаджовий, -а, -е. ? Спідниця така, як ганчірка, а корсет новий галаджовий. Г. Барв. 113.
Догна́ти Cм. Доганяти.
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв. Мет. 393.
Кимак, -ка, м. Обрубокъ дерева. Дубовий кимак. Ум. кимачо́к. Ув. кимачи́ще, кимачи́сько. Вх. Зн. 25.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій. Гол. II. 732.
Перемацати, -цаю, -єш, гл. Перещупать.
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Сторожко нар. Осторожно. (О. 1862. І. 81).
Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТВЕРДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.