Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

твердючий

Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Закра́стися Cм. закрадатися.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока. Грин. II. 260.
Коломия, ми́ї, ж. 1) Глубокій выбой, наполненный водой. 2) Городъ Коломыя.
Росквакатися, -каюся, -єшся, гл. Расквакаться. Переносно: разревѣться. А дитина на припічку росквакалася. Чуб. V. 635.
Рямтя, -тя, с. = рям'я = рамтя. Лохв. у.
Темнозелений, -а, -е. Темнозеленый. Темнозелена сукня. Левиц. І. 285.
Чепірнатий, -а, -е. Бахромистый, раздѣленный подобно перьямъ. Вх. Пч. І. 15.
Шоломок, -мка, м. = шеломок. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТВЕРДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.