Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл.
1) Выпаривать, выпарить.
2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками.
Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Вовняний, -а, -е. Шерстяной.
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину.
Зраділий, -а, -е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце.
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній.
Окручувати, -чую, -єш, сов. в. окрути́ти, -чу, -тиш, одн. в. окрутну́ти, -ну, -не́ш, гл. = обкручувати, обкрутити, обкрутнути.
Попільник, -ка́, м. = попельня.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять.
