Загни́лість, -лости, ж. Начало гніенія.
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там.
Конянка, -ки, ж. Лошадиный пометъ, лошадиный навозъ.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли.
Негідність, -ности, ж. Недостойность.
Обідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Обіднів один чоловік.
Підкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкинутися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Подбрасываться, подброситься, подкидываться, подкинуться вверхъ. Так його трусить, так трусить пропасниця, — аж угору чоловік підкидається, не влежить. О рыбѣ, выбрасывающейся на поверхность воды: Сьогодні багато риби підкидається, — он ба, яка здорова зараз підкинулась.
2) Тольк. несов. в. Заниматься подбрасываніемъ. Вишеньками забавлятися, яблучками підкидатися.
3) Подбрасываться, подкидываться, подкинуться. Тричи на день у нас волам сіно підкидається,
4) О болѣзни, преимущ. о сыпяхъ, язвахъ: прикидываться, прикинуться, пристать. Підкинулось дике мнясо. Підкинулась бешиха.
Пожежа, -жі, ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Прогалюватина, -ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ.
