Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Нав'я́зуватися, -зуюся, -єшся́, сов. в. нав'язатися, -жуся, -жешся, гл. Приставать, пристать, привязываться, привязаться. Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою.
Окріп, -ро́пу, м.
1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
2) Раст. Укропъ.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Примочувати, -чую, -єш, сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили.
Проїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = проїздити. Там пан Василько проїжджав. Десь мій милий на Вкраїні на конику проїзжає.
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали.
Улекшати, -шаю, -єш, сов. в. улекши́ти, -шу, -шиш, гл. = улегчати, улегчити. Циганочка потішала, влекшала серденько.
