Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спухово

Спухово нар. 1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово. Лебед. у. 2) Наклонно, покато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. спохова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУХОВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУХОВО"
Відліж, -жі, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Відпірати I, -раю, -єш, сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі. Лубен. у.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці. МУЕ. III. 24.
Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну. КС. 1890. VII. 101.
Повипрівати, -ваємо, -єте, гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у.
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Провакувати, -ку́ю, -єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо. Грин. II. 207.
Свість, -сти, ж. Свояченица. Мил. 157. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485. Ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Мет. 198. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого. Грин. III. 545.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУХОВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.