Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спухово

Спухово нар. 1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово. Лебед. у. 2) Наклонно, покато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. спохова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУХОВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУХОВО"
Бісурка, -ки, ж. 1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г. 2) м. Пренебрежительно: бѣсъ. Його зараз узяв за бороду.... той бісурка. Рудч. Ск. І. 116.
Відпродати Cм. відпродувати.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. Ном. № 13071. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я. Ном. № 9127.
Натичка, -ки, ж. Короткій колъ, вбитый не въ землю, а въ плетень, возлѣ большого кола, если послѣдній окажется короткимъ и не даетъ возможности продолжать городить. Мнж. 186.
Ненавидний, -а, -е. Ненавистный. К. Бай. 82. Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх. К. Дз. 154.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Підкоротити Cм. підкорочувати.
Порозголошувати, -шую, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУХОВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.