Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сп'янчитися

Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СП'ЯНЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СП'ЯНЧИТИСЯ"
Бакан, -ну, м. Родъ красной краски. Шейк.
Блудство, -ва, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство. Гн. II. 218. Грішили, горівкою п'янчили, блуцтво провадили. Гн. II. 72.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
Здо́хнути и здохти. Cм. здихати.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Напа́лок, -лки и напа́льок, -льку, м. 1) Палець перчатки. 2) Перевязка на больномъ пальцѣ. 3) Наперстокъ съ желѣзнымъ крючкомъ, надѣваемый на палецъ рѣшетникомъ, — крючкомъ раздирается полоса лыка на части. Вас. 175.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Усань, вусань, -ня, м. Усачъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СП'ЯНЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.