Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стойний

Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЙНИЙ"
Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація. Сумск. у.
Завсі́гди нар. = завсіди. Желех. Зевсегда будемо укупі. Кв. Драм. 302. Невіра завсігда невіра. Ном. № 896.
Зателіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Закачать, заболтать.
Обісхнути, -хну, -неш, гл. = обсохнути.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула. Мнж. 131.
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок. КС. 1882. XI. 23.
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Темносиній, -я, -є. Темносинє небо. Левиц. І.
Улетіти Cм. улітати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.