Біб'яшок, -шка, м. 1) = бібка 1. 2) Древесная почка.
Більмач, -ча, м. = більмак.
Ближній, -я, -є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Люби ближньою твого. Ближні приятелі.
Браток, -тка, м.
1) Ум. отъ брат.
2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam.
Кажнесенький, -а, -е., Ум. отъ ка́жний.
Квасиво, -ва, с. Квашенье (квашеные бураки, капуста, яблоки и пр.) Закупила я яблук на квасиво. Чигир. у.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Придавлювати, -люю, -єш, сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Мороз як придавив — стало холодно.
Раптовий, -а, -е. Неожиданный, внезапный. Лучаються й раптові дощі. Раптова енергія.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Одна (струна) вже й увірвалась. Батіг не нитка — не увірветься. Урвався і рід Вишневецьких. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався.
