Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Гуп його кулаком у спину!
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Одв.. Cм. слова отъ відвага до відв'язуватися.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь.
Осениця, -ці, ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці.
Присунути, -ся. Cм. присувати, -ся. Присурганитися, нюся, нишся, гл. Притащиться. Палажка присурганилась до криниці.
Ремінний, -а, -е. Ременный, сдѣланный изъ ремня, кожаный. Ремінний пояс. Ремінний батіг.
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ.
Ураз I нар.
1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став.
2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Вітаймо дитятко, ураз його матку.
