Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. . 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Я нікого не забив, бо сам душу маю. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. 9) — ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. 10) — в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Забили їх у диби. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. 11) — доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. 12) — па́мороки. Cм. Памороки.
Засли́нювати, -нюю, -єш, сов. в. засли́нити, -ню, -ниш, гл. Заслюнивать, заслюнить, испачкать слюной.
Зати́лок, -лку, м. Задняя стѣна въ домѣ.
Мовча́н, -на, м. 1) = мовчак. 2) = мовчанка. у мовчана грати. Молчать. І знов почали ми у мовчана грати, журимось.
Оконом, -ма, м. Экономъ, управляющій экономіей. Побачив Оксану наш пан окопом.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. 2) Раст. Cirsium.
Позасипати, -па́ю, -єш, гл.
1) Засыпать (во множествѣ).
2) Заснуть (о многихъ). Діточки позасипають.
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала.
Торг, -гу, м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Я на торгу була, торгом торгувала. він, вона до сього то́ргу й пішки. Онъ, она очень рады этому. Ум. торжок.
