Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокійний

Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКІЙНИЙ"
Губи́ще, -ща, с. ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища. Чуб. І. 95.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Доплести́ Cм. доплітати.
Мудра́ція, -ції, ж. Мудренность, замысловатость, искусство. А ми втнемо рукавця і нові, хиба мудрація велика. Гліб. 39.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів. Новомоск. у.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Страховіття, -тя, с. = страхіття. Чи ти ба, яке страховіття на дворі. Лебед. у.  
Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Хвазан, -на, м. пт. фазанъ. Як, каже, устрелиш мені птицю-хвазана, то тоді й дочку мою бери за себе. Рудч. Ск. II. 83.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі. Чуб. III. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.