Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокорити

Упокорити, -ся. Cм. упокорювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОРИТИ"
Волинь, -ні, ж. Волынь.
За́чесно нар. Въ чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було. Ном. № 9227, 12041.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Насяти, -ся́ю, -єш, гл. = насіяти. Насяла миленька білої лелії. Гол.
Підспідок, -дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Плавачка, -ки, ж. Промыслъ сплавленія дерева. Вх. Зн. 49.
При́чепка, -ки, ж. 1) Прицѣпка, придирка. 2) Подвѣска, брелокъ.
Струна, -ни, ж. 1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути. Мет. 20. 2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка. О. 1861. IV. 32.
Сухорукий, -а, -е. Сухорукій. Рече до сухорукого чоловіка. Єв. Мр. III. 3.
Шенелія, -лії, шене́ля, -лі, ж. Шинель. Ти, москалю, і добрий чоловік, та шенелія твоя злодій. Ном. № 816.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.