Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упокорити

Упокорити, -ся. Cм. упокорювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОКОРИТИ"
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Гладенний, -а, -е., Ув. отъ гладкий. Ой гладенна баба. Екатер. у.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Зао́чний, -а, -е. Заочный. Заочного купця пугами б'ють. Ном. № 10497.
Маслува́ти, -лую, -єш, гл. = маслосвятити. Хто у вас хворий? — Дід, та дуже трудний; так учора маслували. Канев. у.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium. ЗЮЗО. І. 137.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр. Желех.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Умітний, -а, -е. Умѣющій. Шейк. Левч. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОКОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.