Войовник, -ка, м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Здержувати, -жую, -єш, сов. в. здержа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Удерживать, удержать, сдерживать, сдержать. Та до такого доліз, що й дерево не здержало. Не міг здержати сліз. . А я його все здержую, як стане зриватися до жидівки. 2) Выдерживать, выдержать. Не дійдеш ти до пекла, не здержиш того пекельного вогню.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый.
2) Неправосудный.
Проворно нар. Проворно, быстро.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу.
Прошухлювати, -люю, -єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю.
Салдатва, -ви, ж. соб. = салдатня. Лаються, як салдатва.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
