Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упомку

Упомку нар. Памятно, полнится. Мені се добре впомку, що він кликав нас. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОМКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОМКУ"
Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Чуб. ІІІ. 278. Стукни, грякни копитами у ворота. Чуб. V. 943. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили. Рудч. Ск. II. 182.
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Н. п. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. Мет. 47. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Перекидький, -а, -е. = перекидистий. Волч. у. (Лобод.).
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Н. Вол. у. Щербату сокиру на точилі проштихували. Черк. у.
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОМКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.