Гидота, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота.
Зала́щитися, -щуся, -щишся, гл. О собакѣ: начать ласкаться. То собаки гавкали, наче кого за поли ведуть, а то залащились зразу і перестали гавкать.
Наполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. наполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Наполаскивать, наполоскать. 2) При обработкѣ овчинъ: періодически переворачивать овчины въ квасильномъ чану, перекладывая верхнія внизъ чана и обратно. Также при дубленіи кожъ: обмывать кожу дубильнымъ растворомъ нѣсколько разъ, пока кожа станетъ мягкою и гибкою.
Плюта, -ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Ум. плютка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка.
Побіждати, -да́ю, -єш, сов. в. побіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Побѣждать, побѣдить. Пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти.
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами.
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей.
Убічнистий, -а, -е. О горѣ: съ крутыми боками.
Шутка I, -ки, ж.
1) Шутка. Шутки, шутки, а хвіст на бік.
2) мн. пустяки. У вас, шутки бураки, а в нас їдять. Ум. шуточка.
