Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Височенько нар. Ум. отъ високо.
Добри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую.
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Перепелиця сіла на, поду. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Поди під стіжки. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Ум. підок.
Плоть, -ти, ж. = плит.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Ригнути Cм. ригати.