Брязкало, -ла, с.
1) Побрякушка, погремушка.
2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало.
3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Вітрогонити, -ню, -ниш, гл. Вѣтренничать.
Докува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. 3) Объѣвшійся.
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. Та й сам, бачу, степовик.
Четверо числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. У неї вже четверо дітей.
Ша меж. Тише! Молчать! Їжте, гості, а ви, діти, ша!
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати.
