Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хукати

Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Покупувати, -пую, -єш, гл. Накупить, купить. Може в вас така думка, що я все те покупував. МВ. І. 84.
Пригаснути Cм. пригасати.
Причілковий, -а, -е. Относящійся къ причілку. ХС. III. 56. Одчинила причілкове вікно. Левиц. Пов. 213. Молодий сідає на причілковій лаві. Грин. IІI. 541.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.