Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Вугрин, -на, м. = зеленяк.
Га-ле! меж. Иди сюда!
Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Лестни́й, -а́, -е́ Льстивый, обманчивый.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Туроса, -си, ж. Шумъ? молва? слухъ? Не клопочись і не роби туроси. От уже й пустила туросу.
