Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хукати

Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Америка́нка, -ки, ж. 1) Американка. 2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101.
Витрясати, -са́ю, -єш, сов. в. витрясти, -су, -сеш, гл. 1) Вытрясать, вытрясти, вытряхивать, вытряхнуть. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому. Грин. ІІІ. 639. 2) Несов. в. Танцовать. Почав витрясати польки. Св. Л. 206.
Дзяв! меж. Звукоподражаніе для вы раженія лая щенка: Тявъ! Сюди гав, туди дзяв. Ном. № 3018. Собачка лежить на приспі та: дзяв, дзяв!... Рудч. Ск. II. 67.
Змеж, змежи, пред. = зміж.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Позавгорідно нар. 1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Скнарість, -рости, ж. и скнарство, -ва, с. Скупость, скаредность, скряжничество. К. ЧР. 283, 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.