Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хукати

Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Воропай, -пая, м. ? Чоловіче воропаю, де ж я тебе поховаю? Заховаю під вербою. Чим накрию? Пеленою. Заховаю на могилі, щоб по тобі вовки вили. Тополя, Чари, 9. Cм. еще Потебня. ІІІ. 65.
Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять. Чуб. ІІІ. 341.
Ґивтну́ти, -ну́, -неш, гл. = Ковтнути. Вх. Лем. 407.
Забарвля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заба́рвити, -влю, -виш, гл. Окрасить, придать окраску, придать цвѣтъ.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Ошмалити, -лю, -лиш, гл. = обшмалити. Котл. Ен. III. 56.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Розвертіти Cм. розвірчувати.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.