Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Веснівка, -ки, ж.
1) = веснянка.
2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis.
Відельга, -ги, ж. = відлига.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою.
Зариго́вувати, -вую, -єш, сов. в. заригува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Сметывать, сметать (о шитьѣ).
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. 2) Смѣна.
Спірати, -ра́ю, -єш, сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл.
1) Опирать, опереть, упирать, упереть.
2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло.
3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. То їх батько, жартувати не сперає.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади).
Сумеженно нар. = суміж. Поле наше сумеженно з їхнім.
