Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хукати

Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУКАТИ"
Заоді́тися, -нуся, -нешся, гл. Одѣться. Вх. Зн. 20.
Личако́вий, -а, -е. Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. К. ЧР. 64. Скидають личакову драну свиту. К. ЧР. 70.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Ополи нар. = обаполи. Н. Вол. у.
Помишляти, -ля́ю, -єш, гл. Думать, помышлять. Нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233.
Порожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Розмантачити, -чу, -чиш, гл. Растратить, промотать.
Страмина, -ни, ж. Передвижная лѣстница = драбина. Чуб. II. 230. VII. 551.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.