Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпух

Ціпух, -ха, м. = ціпо́к = ціпун = ціпуга. Іде од Бога Матка Христова золотими мостами, з золотими ціпухами (изъ заговора противъ кровотеченія; ясно изъ сопоставленія варіанта заговора: ішла баба кам'яна кам'яним мостом з кам'яним ціпком). Грин. II. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПУХ"
Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Нечай, -чаї, ж. Круглое отверстіе въ центрѣ мельничнаго жернова. Черниг. у.  
Підриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підірва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Подрываться, подорваться. Шо ти, дурний, тягаєшся з такою камінюкою? Ше підорвешся. Мнж. 10.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе. Г. Барв. 524.
Премиленний, -а, -е. Очень милый. Що то за премиленний чоловік у тії жінки. Черк. у.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся? Єв. Мр. XIV. 9.
Роспасати, -саю, -єш, гл. Распоясать.
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви. Мнж. 192.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Стик, -ка, м. = істик. Гол. Н. 562.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.