Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні.
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Лиха искра поле спале й сама злизне.
Кружина, -ни и кружиня́, -ні́, ж. Окружность. Чотирі четверті кружині. Се болото верстов із сім кружині.
Освячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. освяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Освящаться, освятиться. без неї вода ніде не освятиться. Ей до всего дѣло, она во все вмѣшается.
Пожидовіти, -вію, -єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр.
Поперепаковувати, -вую, -єш, гл. Перепаковать, переложить упакованныя вещи (во множествѣ).
Природити, -джу́, -диш, гл. Уродить. Нащо це ти цілу картоплю, а не половинки садиш? — Шоб Бог більшу природне.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Читець, -тця, м. = читач.
