Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Жидо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. 2) Птица Lusciola tithys. 3) Насѣк. Harpalus ruficornis. 4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. 5) мн. жидки́. Раст. Agaricus vernalis.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Зе́рня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). Cм. скраколь 3. Ум. зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. 2) Лѣсная поляна. 3) Заводъ для гонки смолы.
Набарложи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Належаться въ грязи (о свиньѣ).
Перечитати Cм. перечитувати.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Попуст, -ту, м. 1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. 2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. 3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці.
