Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черевичник

Черевичник, -ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВИЧНИК"
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає. МВ. І. 46.
Підмішати, -шаю, -єш, гл. Подмѣшать.
Поволоченька, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Поморщити, -щу, -щиш, гл. Поморщить, сморщить. Чуб. V. 1106.
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса. Гол. II. 454.
Розжарити, -рю, -риш, гл. Разогрѣть, накалить. Розжарити грубу.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. К. Бай. 81. Із сховища свого виходить вітер. К. Іов. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕВИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.