Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Приділити Cм. приділяти.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. 2) = сліпак 2. 3) Родъ дѣтской игры.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ.
