Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчалювати

Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИ"
Забубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Намаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. X. 522.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Приїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Пріѣзжать. Що-дня одні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67.
Простяха, -хи, простя́чка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Скортіти, -тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його впять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись. Рудч. Ск. II. 129. 2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Чомусь нар. Отчего-то. почему-то, зачѣмъ-то. Чомусь мені, мила, горілка не п'ється. Мет. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.