Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчалювати

Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИ"
Братання, -ня, с. Братанье.
Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. І. 86.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Купочки гл., дѣтс. = купі.
Плотовець, -вця́, м. Раст. Nicotiana rustica. Вх. Пч. II. 33.
Подутися, -дмемося, -дметеся, гл. 1) Надуться, напыжиться (о многихъ). 2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися. Гол. І. 256. 3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.
Свиночка, -ки, ж. Ум. отъ свиня.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.