Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчалювати

Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИ"
Балберний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Винник, -ка, м. Винокуръ. Ви, броварники, ви, винники.... Ходіте з нами на долину Черкень погуляти. Лукаш. 37. Ум. винничок.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех.
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли. Чуб. V. 1051.
Поперехоплювати, -люю, -єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Призначіння, -ня, с. 1) Назначеніе. Левиц. Пов. 154. 2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся. Гн. І. 166.
Просатарь, -ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458. Cм. прохатарь.
Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.