Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ніжка
ніжли
ніжна
ніжний
ніжно
нізвідкіля
ніздра
ніздруватий
ніздря
ніздря 2
нізіне
нізка
нізчимний
нізчимній
нікогісінько
ніколи
ніколи 2
ніколитися
нікольство
нікуди 1
нікуди 2
нікудою
нікчемний
нікчемник
нікчемниця
нікчемність
нікчемніти
нікчемно
нільга
нім
німець
німецький
німеччина
німещина
німий
німиця
німіти
німка
німкеня
німо
німота
німтур
німувати
німуватий
німфа
німців
німча
німчай
німчик 1
німчик 2
німчин
німчити
нірка
ніс
нісенітниця
ніт
нітитися
нітник
ніхто
ніхтогісінько
ніц
ніцитися
ніцувати
ніцька
ніч
нічвидний
ніченька
нічий
нічичирк!
нічліг
нічліжанин
нічний
нічник
нічниця
нічо
нічогенький
нічогий
нічогісінько
нічого
нічого 2
ніччу
ніщо
ніяк I
ніяк II
ніякий
ніяко
но
новак
новенький
новий
новик
новина
новинний
новити
новитися
новиця
новісінький
новітній
ново
новобранець
новобранка
нововірець
нововірний
нововірство
новодранка
новоженець
новоження
новолітувати
новомлинка
новомодній
новонаставлений
новонастання
новопристанний
новоприхожий
новорілля
новорічний
новорожденець
новорочник
новосвіт
новоселець
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Котл. Ен. І. 21. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Ном. № 1345. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! Харьк. у. 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. Камен. у. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. Мил. 220. 5)на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ). Вх. Лем. 414.
Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. Чуб. V. 790. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його. Левиц. І. 86.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. І. 104).
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Підбічний, -а, -е. Находящійся подъ бокомъ. підбічний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.
Погрітися, -гріюся, -єшся, гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться. Шевч. 300.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Поновлення, -ня, с. 1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. К. Дз. 7. Поновлення старини ждемо. К. Дз. 7. 2) Обновленіе.
Ситий, -а, -е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий. ЗОЮР. І. 9. 2) Жирный. Ситий борщ. 3) О землѣ: жирный, тучный. Шух. І. 20. Де з ситої землі хліб. Мир. ХРВ. 210. 4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина. Черк. у. 5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Рудч. Ск. І. 2. Ум. ситенький, ситесенький. Та й закусить ситеньким. Рудч. Ск. І. 1.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Нас спонсорують: