Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ніжка
ніжли
ніжна
ніжний
ніжно
нізвідкіля
ніздра
ніздруватий
ніздря
ніздря 2
нізіне
нізка
нізчимний
нізчимній
нікогісінько
ніколи
ніколи 2
ніколитися
нікольство
нікуди 1
нікуди 2
нікудою
нікчемний
нікчемник
нікчемниця
нікчемність
нікчемніти
нікчемно
нільга
нім
німець
німецький
німеччина
німещина
німий
німиця
німіти
німка
німкеня
німо
німота
німтур
німувати
німуватий
німфа
німців
німча
німчай
німчик 1
німчик 2
німчин
німчити
нірка
ніс
нісенітниця
ніт
нітитися
нітник
ніхто
ніхтогісінько
ніц
ніцитися
ніцувати
ніцька
ніч
нічвидний
ніченька
нічий
нічичирк!
нічліг
нічліжанин
нічний
нічник
нічниця
нічо
нічогенький
нічогий
нічогісінько
нічого
нічого 2
ніччу
ніщо
ніяк I
ніяк II
ніякий
ніяко
но
новак
новенький
новий
новик
новина
новинний
новити
новитися
новиця
новісінький
новітній
ново
новобранець
новобранка
нововірець
нововірний
нововірство
новодранка
новоженець
новоження
новолітувати
новомлинка
новомодній
новонаставлений
новонастання
новопристанний
новоприхожий
новорілля
новорічний
новорожденець
новорочник
новосвіт
новоселець
Жербій, -бію, м. Раст.: а) = осот, Cirsium arvense Scop. ЗЮЗО. І. 118. б) Cirsium canum. ЗЮЗО. І. 118.  
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. Канев. у.
Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. Ном. № 13602. 2) = завдавати. В неволю всіх задала. Гол. І. 4.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Мирі́ння, -ня, с. Примиреніе. Видно, яке буде миріння: сьогодня помиримось, а завтра буде вп'ять тієї ж. Павлогр. у.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. Желех. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. Желех.ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. Желех. 3) Бранить, ругать. Фр. (Желех.).  
Цікавитися, -влюся, -вишся, гл. Интересоваться.
Через пред. 1) Черезъ, чрезъ. Через темний ліс ясним соколом лети. Н. п. 2) Черезъ посредство, при помощи. Через слуг до пана, а через святих до Бога. Ном. № 146. 2)те. Поэтому, потому, оттого. На осиці повісивсь Юда, через теє вона і трясеться, хоч вітру і немає. Чуб. 1. 76. Через те й везено його, що він не міг іти. Харьк. 4) По причинѣ, из-за, благодаря. Через таку бабу чорт.... посивів. ЕЗ. V. 158. Через неї мій вік молодий пропадає. МВ. 5) Черезъ, по истеченіи (извѣстн. времени). Буде у вас через місяць дитина. Рудч. Ск. І. 19. Через три дні знайшли його. Єв. Л. II. 46. 6) За (извѣстное время). Через таку бабу чорт через одну ніч посивів. ЕЗ. V. 158. 7) Въ продолженіе. А я живу при нещасті через усі віки. КС. 1882. VIII. 281. Коли б то можно бути через зіму котом, через літо пастухом, а на великдень попом. Чуб. І. 231. Те ж співають, прикладаючи до тещі, і так через усю дорогу. О. 1862. IV. 31. 8)лад. Слишкомъ, чрезмѣрно. Ном. № 7690.
Нас спонсорують: