Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ніжка
ніжли
ніжна
ніжний
ніжно
нізвідкіля
ніздра
ніздруватий
ніздря
ніздря 2
нізіне
нізка
нізчимний
нізчимній
нікогісінько
ніколи
ніколи 2
ніколитися
нікольство
нікуди 1
нікуди 2
нікудою
нікчемний
нікчемник
нікчемниця
нікчемність
нікчемніти
нікчемно
нільга
нім
німець
німецький
німеччина
німещина
німий
німиця
німіти
німка
німкеня
німо
німота
німтур
німувати
німуватий
німфа
німців
німча
німчай
німчик 1
німчик 2
німчин
німчити
нірка
ніс
нісенітниця
ніт
нітитися
нітник
ніхто
ніхтогісінько
ніц
ніцитися
ніцувати
ніцька
ніч
нічвидний
ніченька
нічий
нічичирк!
нічліг
нічліжанин
нічний
нічник
нічниця
нічо
нічогенький
нічогий
нічогісінько
нічого
нічого 2
ніччу
ніщо
ніяк I
ніяк II
ніякий
ніяко
но
новак
новенький
новий
новик
новина
новинний
новити
новитися
новиця
новісінький
новітній
ново
новобранець
новобранка
нововірець
нововірний
нововірство
новодранка
новоженець
новоження
новолітувати
новомлинка
новомодній
новонаставлений
новонастання
новопристанний
новоприхожий
новорілля
новорічний
новорожденець
новорочник
новосвіт
новоселець
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Заго́стрювати, -рюю, -єш, сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить.
Кшталт, -ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ходили голі... на кшталт циган. Котл. Ен. V. 37. Викопаємо печеру кшталтом зімовника. К. Бай. 112.
Ме́ркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Настачитися, -чуся, -чишся, гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81.
Однак нар. Однако. Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. Левиц. І. 209.
Полагодити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. Шевч. 284. 2) Починить, исправить. О. 1861. IV. 62. Зробив колесо або полагодив його. Стор. МПр. 170. Черевики полагодити. Г. Барв. 284. 3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Припористий, -а, -е. 1) О волѣ: съ хорошо выдающеюся частью шеи, о которую упирается ярмо. 2) О саняхъ: съ полозьями, загнутыми подъ прямымъ угломъ. Камен. у.
Пропозивати, -ва́ю, -єш, гл. Просудить, истратить деньги на процессъ. Десятина та може варта сто карбованців, а я й пропозиваю сто. Рк. Левиц.
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Нас спонсорують: