Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Волосник, -ка, м. 1) = волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124.
Горохови́на, -ни, ж. = Горохвина. Гол. IV. 460.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Шух. І. 164. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. 3)під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. К. Дз. 17. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля. К. ЦН. 221.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Пострашитися, -шимо́ся, -те́ся, гл. Испугаться. Вони пострашились, не мали де сховатись та повлазили в грубу. Чуб. II. 669.
Пошарпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Изорваться; изорвать на себѣ; исцарапаться. Коловсь сердешний об тернину, пошарпався ввесь об шипшину. Котл. Ен. III. 20. Еней тут крикнув, як на пуп; заплакався і заридався, пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. III. 9. 2) Потормошить другъ друга. Їден з другим пошарпалися, а не бились. Н. Вол. у.
Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася. Чуб. V. 616.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.
Ухилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. ухилитися, -люся, -лишся, гл. Уклоняться, уклониться. Шукали його вхопити, і вхиливсь од рук їх. Єв. І. X. 39. Плигав, вертівся, ухилявся. Котл. Ен. VI. 26.
Цяпусю Ум. отъ ця́пку. (Cм. цяпка 4). Немножечко, капельку. Желех. Вх. Лем. 481.
Нас спонсорують: