Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горіти

Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Ном. № 14. Без підпалу й дрова не горять. Ном. № 3298. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Ном. № 7566. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Ном. № 10909. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). Г. Барв. 320. 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. Чуб. V. 186. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Шевч. 127. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Шевч. 149. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. Шевч. 620. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. Н. п. Черк. у. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки. Чуб. ІІІ. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІТИ"
Волічка, -ки, ж. Шерстяныя нитки для вышиванья, гарусъ. Гол. Од. 73, 18.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Стор. МПр. 18. Кричала, ґедзалась, качалась. Котл. Ен. V. 60. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. ЗОЮР. І. 304. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Довезти́ Cм. Довозити.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ. Харьк. у.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. І. 104).
Поперемуровувати, -вую, -єш, гл. Перестроить каменныя постройки.
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий. Стор. І. 243.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.