Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлянка

Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛЯНКА"
Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ. Лебед. у.
Бурсуватися, -суюся, -єшся, гл. Барахтаться, въ борьбѣ возиться. Вони почали бурсуватись — то в шутку, а то вже і навспрашки. Новомоск. у.
Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Погнівити, -влю, -виш, гл. 1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж. О. 1862. IV. 89. 2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити. Мил. Св. 59.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Порівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Поравняться. А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові!». ЗОЮР. І. 253.
Притолочити, -чу, -чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Соснонька, сосночка, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.