Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Песюга, -ги, м. Собака большая.
Пробу меж. = пробі. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти.
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска.
