Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грива

Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. ІІІ. 677, 518.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВА"
Білоголовник, -ка, м. Раст. Archillea millefolium L. ЗЮЗО. I. 109.
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Обсмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Опаляться, опалиться.
Плодь, -ді, ж. Животное, тварь, все, что плодится. А в воді ще була риба й хробаки й усяка плодъ. Гн. II. 118.
Повідтавати, -таємо, -єте, гл. Оттаять (во множествѣ).
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Псиця, -ці, ж. Сука. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.