Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гривина

Гри́вина, -ни, ж. Узкая полоса травы, оставляемая на сѣнокосѣ въ видѣ межи. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВИНА"
Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Виняток, -тку, м. Исключеніе. Желех.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив. Рудан.
Ластовиця, -ці, ж. 1) = ластівка 1. Райські птиці ластовиці весело співають. КС. 1882. IX. 568. 2) = ластівка 2.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.