Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуз

Гуз, -за, м. = Гудзь. КС. 1893. ѴІІ. 447. Ум. Гузик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗ"
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Зараху́вати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу». Лубен. у.
Таскати, -ка́ю, -єш, гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Драг. 71. Свиня солому таскає, — холод буде. Шейк.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями. Желех.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки. Гн. І. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.