Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузиця

Гузи́ця, -ці, ж. Задница. Ном. № 5655.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗИЦЯ"
Ба́рзий?ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Відмахнути, -ся. Cм. відмахувати, -ся.
Відсіктися, -чуся, -чешся, гл. Отбиться оружіемъ въ бою.
Двійловий, -а, -е. Относящійся къ двійлу.
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona. Шух. I. 21.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто. Г. Барв. 95.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Повмірати, -раємо, -єте, гл. Перемереть, умереть (о многихъ). Всі чотирі повмірають. Чуб. V. 167. Уже старі повмірали обоє. Чуб. II. 429.
Поцідити, -джу́, -диш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.