Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусла

Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. ІІІ. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гу́сленьки. Грин. ІІІ. 473, гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЛА"
Гладунець, -нця, м. = гладишка. Шух. І. 96, 264.
Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Отік, отоку, м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.
Підібгати, -га́ю, -єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Сорочий, -а, -е. 1) Сорочій. Ном. № 12743. 2) Раст.: а)чі ягоди. Blitum virgatum. б)ча лапка. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139. в)чі лапки. Primula veris. Анн. 272. 3) Сороче, также: сороча лапка. Мѣтка на ухѣ животнаго: разрѣзъ въ видѣ трехъ пальцевъ птичьей лапки. (Залюб.). Мнж. 182.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Углиб нар. Въ глубину.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.