Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуси

Гу́си. Cм. Гусь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСИ"
Басити, -шу, -сиш, гл. Издавать звукъ баса, басить.
Викорпати Cм. викорпувати.
Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Н. Вол. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487.
Карлюжа, -жі, ж. Маленькій уродъ.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. плахіттячко.
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ном. № 13070. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Чужосторонній, -я, -є. Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей. МУЕ. І. 114. (Полт.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.