Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусаш

Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАШ"
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою. Вх. Уч. 228.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Відплюскати Cм. відплюскувати.
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл.иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко. Вх. Зн. 39.
Паз, -зу, м. Пазъ. Мнж. 138.
Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Почестка, -ки, ж. 1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Н. Вол. у. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Г. Барв. 205. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини. Г. Барв. 423. 2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку. Черк. у.
Пошмалити, -лю, -лиш, гл. = посмалити.
Рождати, -даю, -єш, гл. = рожати.
Чардак, -ка, м. = чердак. МУК. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.