Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Же, сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Cм. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. . Та таки́ а ні́ же. Положительно ничего, нисколько.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки.
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Снігу не дуже завалисто.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
Поздавати, -даю, -єш, гл. Сдать (во множествѣ). Поздавали хлопців у некрути.
Позліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Слѣпиться, склеиться (во множествѣ). Тісно посажала паляниці, бач, як позліплювались.
Сивісінький, -а, -е. Совершенно сѣдой. Мій батечку старенький, сивісінький.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Ум. унучатко.
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе.
