Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Збагати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обогатиться. Як розжився, збагатився, — ніхто не зазнає. Черевань був тяжко грошовитий... пан із козацтва, що збагатилось за десятолітню війну з козаками.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий.
Поганьбувати, -бу́ю, -єш, гл. — ким. Пренебречь, отвергнуть, считая плохимъ.
Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Позолота була вся витерта.
Пороскуйовджувати, -джую, -єш, гл. = пороскудлувати.
Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Прожиток, -тку, м. Житье; средства для жизни. Жінка, витративши на лікарів ввесь прожиток, не могла вигоїтись. Не то мені, не то дітям, а онукам і правнукам стане на прожиток. Ум. прожиточен. Аби то вас Пречиста Діва уздаровила віком і здоров'єчком добрим, прожиточком щасливим.
Спроквола нар. Не спѣша. Як робиш спроквола, не скоро втомишся.
Товчільниця, -ці, ж. Работница, толкущая на ступѣ. І до печі куховарочку наняв, а до ступи та товчільницю.
