Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґерувати

Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРУВАТИ"
Ди́мно нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Нашмаровуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. нашмаруватися, -руюся, -єшся, гл. Намазываться, намазаться (чѣмъ либо маслянымъ, смолистымъ). Нашмаруюся солониною. О. 1861. XI. 10.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Робачок, -чка, м. Ум. отъ робак.
Сколоти Cм. сколювати.
Смеречок, -чка, м. жабій. Pacт. Equisetum. Вх. Уг. 237.
Товарина, -ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Камен. у. Землю, славою покриту, топче товарина. Щог. Сл. 9. Ум. товари́нка, товаринонька, товариночка.  
Черпіта, -ти, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. Cм. черпітиха и чорпіта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.