Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґулий

Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУЛИЙ"
Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Булькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.
Гдась нар. Когда-то. Черниг. у.
Картохля, -лі, ж. = картопля. Желех.
Лашт, -ту, м. 1) Ластъ, 12 четвериковъ (мѣра сыпуч. тѣлъ). Желех. 2) лаштом. Въ изобиліи. Желех.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки. Левиц. І.
Плисковатий, -а, -е. Плоскій. На низенькому плисковатому острівці. Левиц. ПЙО. І. 496. Ум. плиско́ватенький. Плисковатенький рівний камінь. О. 1862. IX. 110.
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки. Драг. 425.
Скоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. Лебед. у. 2) Работать толокою. Г. Барв. 146.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.