Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволі

Поволі нар. 1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволі росте. Ном. № 989. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе! Н. Вол. у. 2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Посл. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти. Шевч. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛІ"
За́світла нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять. Шевч. 180.
Крисачок, -чка, м. Ум. отъ крисак.
Оводень, -дня, м. = овід. Грин. І. 252.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала. Сим. 230.
Перемжитися, -жуся, -жишся, гл. Прекратиться, прерваться на нѣкоторое время. Оце перемжилась робота у полі, — треба під хуру порядитись. Волч. у.
Позбиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу. Вх. Зн. 51.
Пудофет, -та, м. Тяжелый на подъемъ. Котл. Слов. 24. Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так, як мухи, і пудофети наголо. Котл. Ен. ТІ. 16.
Ткнути, ткну, ткнеш, гл. 1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ. Шейк. 2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге. Шейк.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.
Цюку, цюку-на!, меж. Призывъ для свиней. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.