Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полутабенок

Полутабенок, -нку, м. Родъ шелковой матеріи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУТАБЕНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУТАБЕНОК"
Ле́літ, -лета, м. Птица изъ породы совъ, сычъ. Вх. Зн. 33.
Листо́к, -тка, м. Ум. отъ лист.
Обшугуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. обшуга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку. Кіевск. у. 2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема. Борз. у.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова. Хотин. у.
Понадбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть. Сим. 199. Понадбовував добра.
Салдатня, -ні, ж. соб. Солдаты. Ото скільки салдатні. Зміев. у.
Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.
Циндря Cм. ци́ндра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУТАБЕНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.