Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуск

Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску. Ном. № 4222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУСК"
Безпам'Ятько, -ка, м. Человѣкъ, имѣющій слабую память, забывчивый. Полт.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Зве́чора нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись. Ном. № 2400.
Зворухну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Тронуться съ мѣста, шевельнуться. 2) Всколыхнуться; засуетиться. Мати Божа! Увесь будинок зворухнувся: білити, мити, прибірати... Панночки сподіваємось! МВ. (О. 1862. III. 35).  
Купусі гл., дѣтс. = купі. Купочки-купусі! Кв. II. 99.
Орлонько, -ка, м. Ум. отъ орел.
Осавула, -ли, м. 1) = осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Передмурря, -ря, с. Ограда; оплотъ. Передмурря всього християнства, що стоїть з мечем на чаті супротив поганства. К. ХП. 64.
Повручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали? Мил. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.