Висота, -ти, ж. = високість. Під високу висоту злітає (сокіл).
Грабе́вно, -на, с. = Грабильно.
Захотитыся, -хочеться, гл. безл. = захтитыся. Сыдивъ, сыдивъ, ажъ спаты зохотилося.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок.
Очкур, -ра, м.
1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Штани на йому без очкура й матні. З переляку очкур луснув. Били мене скілько влізло — очкур перервали.
2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб.
Патичка, -ки, ж. Ум. отъ патика.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо!
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный.
Шумівка, -ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка.
